Злоякісна хвороба печатного розплоду.
Збудник – бацила ларве, споро утворюючий стійкий мікроб. Спори у трупах личинок, у меду, воску та перзі зберігають життєздатність десятки років. Хвороба проявляється в кінці квітня – у травні і масово уражає личинок в середині літа. Розвитку її сприяють жарка погода, перегрівання гнізд бджіл. Поширюється при продажу, перевезенні уражених сімей, переставлянні стільників від хворих сімей до здорових, заноситься блукаючими бджолами з кормом, руками пасічника через інвентар. Уражує личинок у 6-денному віці. Хворі личинки втрачають пружність, блиск сегментацію і після запечатування комірок перед за лялькуванням гинуть. Загиблі личинки розкладаються в клейку гнильну масу тягучої консистенції, яка має запах, що нагадує розварений столярний клей. Воскові кришечки над загиблими личинками часто бувають запалі і продірявлені. Висохлі трупи личинок темно-кавового кольору, міцно прилипають до стінок комірок і не піддаються бджолами. Діагноз ставлять за характерними ознаками ураження розплоду і дослідженням розплоду і дослідженням розплоду у лабораторії ветеринарної медицини бактеріологічними та серологічними методами. Для дослідження надсилають зразок ураженого розплоду розміром 10×15 см.
Джерело: http://www.doctor-bee.at.ua/ | 