Аскосфероз - Аскосфероз - Інфекційні хвороби бджіл - Каталог статей - Здорові бджоли на вашій пасіці

Здорові бджоли на вашій пасіці

Меню сайту
Категорії розділу
Європейський гнилець [2]
Американський гнилець [1]
Парагнилець [1]
Мішечкуватий розплід [1]
Вірусний параліч,хронічний параліч, гострий параліч [1]
Сальмонельоз (паратиф), гафніоз та колібактеріоз [1]
Септицемія [3]
Аскосфероз [4]
Наше опитування
Всього відповідей:
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Статті » Інфекційні хвороби бджіл » Аскосфероз

Аскосфероз
Аскосфероз (вапняковий, крейдяний розплід) – інфекційне захворювання бджолиних сімей, що супроводжується ураженням трутневих і бджолиних личинок.
Збудник – гриб аскосфера апіс. При аскоферозі продуктивність бджолиних сімей знижується на 20-40%. До захворювання призводять підвищена вологість у гніздах, безконтрольне застосування антибіотиків з метою профілактики чи боротьби з хворобами бджіл, підгодівля пилком, зібраним у неблагополучних по аскоферозу місцях, порушення норм санітарії і гігієни на пасіках. Збудник аскоферозу бджіл має винятково високий ступінь стійкості у зовнішньому середовищі. Пасіки, у яких спостерігалося це захворювання бджіл, на десятиріччя стають стаціонарно неблагополучними по ньому. До аскоферозу особливо сприятливі 3-4-денні личинки. Трутневий розплід уражується у першу чергу. В бджолиній сім'ї аскофероз виявляють із квітня по жовтень, коли у гніздах є розплід; максимуму розвитку він досягає у червні – серпні. Дорослі особини не хворіють, але є носіями збудника.
Хвороба перебігає у прихованій і гострій формах. При прихованій формі збудник знаходиться у меду, перзі, стільниках, кишечнику личинок. Значної загибелі трутневого або бджолиного розплоду при цій формі не спостерігається. Нерідко аскофероз відмічають як вторинну інфекцію при європейському гнильці, мішечковатому чи застудженому розплоді. До переходу прихованої форми в гостру призводять тривала підвищена вологість, ослаблення сім'ї, наявність великої кількості трутневого розплоду, який погано обігрівається бджолами, недостатнє утеплення бджолиних сімей. При гострій формі гине до 20-30% розплоду.
 
Джерелом інфекції є хвора бджолина сім'я, зокрема, хворі і загиблі личинки, мед та перга, де збудник хвороби зберігається тривалий час. Здорові сім'ї уражуються через квітковий пилок, мед, розплід, стільники, бджіл та трутнів, маток хворих сімей, шкідників і паразитів бджіл. Пасічник, який не дотримується правил гігієни, також може сприяти перенесенню збудника хвороби. Купівля, продаж, транспортування бджіл, маток, меду, воскової сировини, пасічного майна, безконтрольна кочівля з хворими сім’ями також можуть бути причиною заносу аскоферозу на здорові пасіки. При аскоферозі міцелій гриба покриває нальотом із білих або сірувато-білих гіф спочатку головний кінець, а потім всю личинку. Личинка набубнявіє і заповнює всю порожнину комірки, потім заповнюється за рахунок розвитку й розмноження гриба, нагадує шматочок крейди жовтуватого чи білого кольору. На задньому кінці загиблої личинки міцелій набуває вигляду сірого ковпачка. До моменту дозрівання спор муміфіковані личинки стають темно-сірі або чорні. При огляді стільників у комірках виявляють муміфіковані або покриті пухнастим нальотом міцелію личинки. Ті, які не випали з комірок, муміфікуються. Уражений розплід називають «брязкаючим». У деяких бджіл при уражені бджолиних сімей аскоферозом з’являються аномальні крила. Встановлено, що спори гриба аскосфера апіс при проростанні проникають в усі частини тіла, тканини й органи бджолиної личинки, за винятком трахей. Стійкість бджолиних сімей проти аскоферозу значно варіює. Однак механізм резистентності проти захворювання поки що не вивчений. Зареєстровані випадки, коли при наявності збудника в гнізді бджолиної сім'ї ознаки захворювання не спостерігались.
Діагноз на аскофероз ставлять на основі характерних клінічних ознак ураження розплоду і результатів лабораторного дослідження. При підозрі на аскофероз у лабораторію ветеринарної медицини направляють шматочки стільників розміром 10×15 мм із хворими та загиблими личинками і лялечками. Лабораторна діагностика аскоферозу бджіл полягає у мікроскопічному дослідженні патологічного матеріалу і виділенні чистої культури грибів.
Заходи боротьби. При виявленні аскоферозу пасіку оголошують неблагополучною і здійснюють обмежувальні заходи згідно з діючою інструкцією. Забороняється вивезення з неблагополучної пасіки бджолиних сімей, маток та продуктів бджільництва у благополучні господарства. Вивозити бджіл на медозбір дозволяється на спеціально відведені місця на відстані не ближче 5-7 км від благополучних пасік. Слід дотримуватися ветеринарно-санітарних правил утримання бджіл, не допускати згодовування цукрового сиропу із загальної годівниці, запобігти бджолиній крадіжці меду, зволожені подушки та полотнинки заміняти сухими. Стільники, уражені плісенню, перетоплюють на віск, зменшують та утеплюють гнізда, бджолам дають необхідну кількість доброякісного корму. У вулику повністю відкривають льотки. Хворі сім'ї переганяють у продезінфіковані вулики на чисті стільники та вощину.
Для лікування застосовують ністатин у вигляді порошку чи таблеток або нітрофунгін. У 1 мг порошку ністатину міститься 4000 ОД, у таблетці – 250 або 500 тис. ОД. Зберігають його в сухому темному місці при температурі не вище 5°С. Термін зберігання – два роки. Препарат згодовують бджолиним сім’ям неблагополучної пасіки у вигляді лікувальної підгодівлі, яку готують у день використання. Для цього таблетки ністатину, розрахованого за кількістю хворих сімей бджіл, ретельно розтирають до порошкоподібного стану й розчиняють у перевареній теплій ( близько 40°С) воді (50 мл на таблетку). Потім на 1 кг канді (меду) чи 1 л 50%-ного цукрового сиропу (1:1) дають 500 тис. ОД (0,125 г) препарату і ретельно перемішують. Весною, після обльоту, хворим бджолиним сім’ям дають з розрахунку на вуличку бджіл по 50 г канді (меду) одноразово, розміщуючи його над клубом бджіл у вигляді коржика, загорненого в марлю. Лікувальний сироп згодовують сім’ям у чистих годівницях по 100-150 мл на рамку з бджолами. Влітку бджолині сім'ї зрощують за допомогою розпилювача «Росинка» теплим 20%-ним цукровим сиропом з додаванням ністатину – 100 тис. ОД по 10-15 мл на рамку бджіл. Можна розпилювати на рамки з хворим розплодом 10 г суміші, що містить 100 г цукрової пудри і 0,5 г ністатину. Згодовування препарату з цукровим сиропом і зрощування стільників проводять трикратно з інтервалом 3-5 днів. При рецидиві хвороби курс лікування повторюють. Високу ефективність проявили препарат Декаметоксин та Апікон при грибних хворобах бджіл, їх застосовують відповідно до настанови. У літній період маток хворих сімей замінюють молодими. Для лікування використовують нітрофунгін – рідину жовтого кольору у вигляді 8-10%-ного розчину в теплому, рідкому (1:5) цукровому сиропі з розрахунку 10-15 мл на рамку бджіл методом мілко дисперсійного зрощування (розпилювачем «Росинка») стільників і відкритого розплоду. Лікування сімей бджіл проводять чотирикратно з інтервалом 4-5 днів. При рецидиві курс обробок повторюють. З метою профілактики препарат застосовують двічі з таким же інтервалом. Мед відкачують і використовують через 11-12 днів після обробки бджолиних сімей. При використанні нітрофунгін строго дотримуються правил особистої гігієни і техніки безпеки, не допускаючи потрапляння його на слизові оболонки очей, носа і рота. Після роботи обличчя і руки слід вимити водою з милом. Для боротьби з аскоферозом використовують препарат у вигляді порошку, що складається з 3 г фуразолідону або нітрофуразону і 0,5-1,0 г ністатину в 10 г цукрової пудри. Обробки проводять тричі через п’ять днів у дозі 10 г порошку на стільник з розплодом. Відповідно міждержавної домовленості країн СНД на Україні для лікування аскоферозних бджолиних сімей можна використовувати: декаметоксин, унісан, аскоцин, декалін, асказоль та ін. Ці лікувальні препарати застосовують за інструкціями, що додаються до них. Вулики, рамки та інші дерев’яні предмети від хворих сімей дезінфікують двократно розчином, що містить 10% перекису водню і 0,5% мурашиної кислоти при експозиції 4 год. 10%-ним розчином одно хлористого йоду при експозиції 5 год. Після цього інвентар промивають водою і просушують. Високу ефективність мають дезінфікуючі засоби Дезвакс, Бровадез-10, які використовують відповідно до настанов по їх застосуванню. Медогонки та металевий інвентар знешкоджують тими ж розчинами, що й вулики з подальшим промиванням водою. Мед від бджолиних сімей неблагополучної пасіки використовують для харчових цілей. Бджолам його давати не можна. Витопки, мерву після перетоплювання стільників спалюють. У вологу погоду пасічники повинні обмежити надходження квіткового пилку в бджолині сім'ї, тому що разом з них у гнізда заноситься збудник аскоферозу. Пасіку вважають благополучною через місяць після ліквідації хвороби і проведення заключних заходів, які передбачені Інструкцією.
Профілактика. На пасіках формують і утримують сильні бджолині сім'ї в добре утеплених вуликах, розміщених у сухій місцевості. Розмір гнізда повинен відповідати силі сімей, не слід допускати згодовування здоровим бджолиним сім’ям антибіотиків для профілактики гнильцевих та інших хвороб. Бджіл на зимово-весняний період забезпечують достатньою кількістю повноцінного меду і перги, запобігають появі сирості у вуликах.


Джерело: http://www.doctor-bee.at.ua/
Категорія: Аскосфероз | Додав: Dr-Bee (2010-03-17) | Автор: Аскосфероз
Переглядів: 5014 | Теги: Аскофероз | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz