Європейський гнилець – (гнилець відкритого розплоду) викликає масову загибель і гниття личинок 3-4 –денного, іноді старшого віку або печатного розплоду. Зустрічається в різних зонах України.
Збудник – стрептокок плютон, ланцетоподібної та коконовторинної форми мікроб. У загиблих личинок виявляють також вторинні мікроби – бацилу альвей і стрептокок апіс, які ускладнюють захворювання. Стрептокок плютон нестійкий проти впливу фізичних і хімічних засобів. Хвороба проявляється частіше у травні – червні, при поганих умовах утримання – серед літа. Сприяють її розвитку переохолодження гнізд весною, нестача кормів та ослаблення сімей, іноді отруєння отрутохімікатами.
Джерелом зараження є хворі й загиблі личинки. Хвороба передається бджолами через корм, при перестановці стільників, вуликів тощо. Захворілі личинки темніють, запливають, розкладаються, набувають жовтуватого кольору, іноді мають гнилий або кислий запах. Трупи їх висихають у темно-бурі кірочки, які легко видаляються бджолами з комірок. При запущеній формі хвороби уражаються личинки старшого віку; над загиблими личинками кришечки западають, продірявлюються, гнильна маса стає трохи тягучою, нагадуючи американський гнилець. Уражений розплід набуває строкатого вигляду. Діагноз ставлять за характерними клінічними ознаками ураження розплоду і дослідженням у ветлабораторії, куди надсилають від хворих сімей зразки розплоду розміром 10×15 см або цілий стільник з ураженим розплодом.
Джерело: http://Європейський гнилець | 