Інфекційні хвороби бджолиних сімей.
Збудники – сальмонела, ентеробактерія гафнія альвей і ешеріхія колі, які спричиняють кишкові захворювання. Хвороби виникають при несприятливих умовах, переважно наприкінці зимівлі і весною. При дощовій погоді і похолоданні можуть проявитись і влітку. Хворіють дорослі бджоли. Збудника хвороби бджоли заносять у вулик із калюж, ферм, стічної води. Хвороба переноситься блукаючими бджолами через загальну напувалку, при переставлянні стільників. Уражені бджоли мляві, втрачають здатність літати, черевце у них збільшене, спостерігається пронос, фекалії клейкі, смердючі, темно-бурого кольору. При гострих формах захворювання спостерігається масова загибель бджіл. Для дослідження у лабораторію ветеринарної медицини надсилають хворих бджіл і свіжий підмор. Ці хвороби слід відрізняти від нозематозу, вірусного паралічу, падевого та хімічного токсикозів.
Заходи боротьби. При виявленні сальмонельозу, гафніоз та колібактеріозу на пасіку накладають карантин. Ураженим сім’ям згодовують цукровий сироп до якого додають антибіотики – лівоміцетин, неоміцин за такою схемою: перший курс лікування – стрептоміцин і неоміцин – по 100 тис. ОД, лівоміцетин – 0,1 г; другий – відповідно по 150 тис. ОД і 0,2 г і третій курс – по 200 тис. ОД і 0,2 г – на 1 л сиропу. Таку дозу антибіотика розчиняють в 100 мл перевареної до 25°С води, змішують з цукровим сиропом і згодовують по 0,5 л на кожну сім'ю тричі через три дні. Віск знезаражують в автоклаві при температурі 127°С протягом двох годин або використовують для технічних потреб. Мед від хворих сімей використовують після 3-місячного зберігання. Карантин знімають через рік після ліквідації хвороби.
Джерело: http://www.doctor-bee.at.ua/ | 