Ця інфекційна хвороба супроводжується розмноженням бактерій у гемолімфі дорослих бджіл, від чого вони гинуть. За гострого перебігу септицемії вражені бджолосім’ї можуть загинути через три-чотири доби.
Хворі бджоли неспокійні, втрачають здатність літати, слабнуть від ураження збудником грудних м’язів. Колір гемолімфи хворих бджіл каламутно – білий. Про це можна пересвідчитись, коли взяти загиблу бджолу, відірвати їй голову, натиснути пальцями на груди і вичавити краплю гемолімфи, яку розглянути при денному світлі. Мертві бджоли, які були уражені септицемією, розпадаються на частини (голова, груди, черевце) навіть за незначного доторкування до них.
Ця хвороба частіше уражає бджолосім’ї, які утримуються в поганих умовах, перехворіли на нозематоз, уражені кліщем вароа тощо.
Збудник проникає в тіло бджоли через хітиновий покрив, особливо, коли він пошкоджений кліщем вароа (В.І. Полтєв, 1980) та через шлунково-кишкову систему, яка буває уражена збудниками кишкових інфекцій. У результаті цього бактерії проникають у лімфатичну систему.
Досліди, проведені у 1983 р. Г.І. Громико, підтвердили думку, що кліщ вароа разом із гемолімфою поглинає в себе і збудників септицемії, а потім переносить їх на здорових бджіл. Г.І. Громико розробив режими дезінфекції вуликів та стільників. За літературними даними збудник септицемії зберігає свою життєздатність у вологому стерильному ґрунті упродовж восьми місяців. Нагрівання до 73-74°C протягом 30 хвилин згубно діє на мікроорганізм, а нагрівання до 100°C знищує збудника через 3 хвилини.
Пари формаліну та ультрафіолетові промені знищують мікроби протягом 6 годин. У тілі загиблої бджоли збудник гине упродовж місяця, а в меді – через 280-300 діб. За температури 28-30°C збудник септицемії зберігає свою життєздатність на дерев’яній поверхні вулика, рамок і стелин до 35 діб. У стільниковому сховищі – за температури 4-6°C та відносної вологості 50 відсотків – до 6 місяців. У зимовий період (температура 0-25°C і відносна вологість 60-80%) – 5 місяців. За температури 30-32°C і вологості 50 відсотків бактерії гинуть через 20-25 діб.
На стільниках збудник зберігає свою життєздатність (відповідно до зазначених умов) 40 діб; 5-6 місяців; 5 місяців та 35 діб). Збудника вбиває 0,5-відсотковий розчин перекису водню за 25 хвилин, а 0,5-відсотковий розчин глутарового альдегіду – за 5 хвилин.
Для дезінфекції вуликів при септицемії пропонується 3-відсотковий розчин перекису водню (0,5 літра – на 1 м² площі) протягом 2 годин та 2-відсотковий розчин глутарового альдегіду (0,5 л на 1м²) протягом 2 годин. Дезінфікують стільники протягом 2 годин, але за умови, що 3-відсотковий розчин перекису водню заповнить усі чарунки з обох боків стільника.
Загалом дезінфекцію вуликів і реманенту необхідно проводити на кожній пасіці. Навіть, якщо пасіка і благополучна щодо інфекційних хвороб, все одно з початком весняних робіт чи їх завершенням восени необхідно провести профілактичну обробку як вуликів, так і реманенту.
Джерело: http://www.doctor-bee.at.ua/ | 
