Бджільництву завдають збитків різні хвороби та шкідники. Вони ослаблюють бджолині сім'ї, зменшують вихід продукції і, якщо не вжити заходів, можуть стати причиною їхньої загибелі. Через хвороби бджіл знижується також ефективність запилення сільськогосподарських культур. На вражених пасіках доводиться проводити додаткові витрати праці та коштів, що призводить до підвищення собівартості продукції бджільництва. Тому необхідно дбати про запобігання захворювань, а в разі їх виникнення негайно вживати заходів до лікування сімей та оздоровлення пасік.
Утримання сильних сімей, забезпечення їх достатньою кількістю доброякісних кормів, належний санітарний стан пасік, дотримання правил догляду, перевезення та пересилання бджіл значною мірою попереджають виникнення та поширення багатьох захворювань.
Помітивши перші ознаки хвороби, треба з допомогою працівників ветеринарної служби поставити діагноз, зробити все, щоб уникнути її на інші сім'ї та пасіки, негайно організувати лікування. Дуже важливо з'ясувати причини захворювань, які бувають незаразними й заразними. Перші виникають унаслідок порушення умов розведення, утримання й годівлі бджолиних сімей, другі – спричинені різними збудниками. Заразні хвороби поділяють на інфекційні, викликані бактеріями, грибами, вірусами, та інвазійні – принесені паразитами тваринного походження (кліщами, личинками комах, найпростішими).
Незаразні хвороби виникають через отруєння пестицидами, згодовування бджолам недоброякісного корму, голодування сімей, порушення правил догляду за ними, несприятливі умови зимівлі, погоди. Ці хвороби ослаблюють організм бджоли та розплоду, тому сприяють з’явленню й розвитку в уражених сім’ях заразних хвороб.
Інколи бджолині сім'ї вражаються збудниками, що належать до різних груп. У такому разі виникає патологія змішаного характеру, наприклад, гнилець і вароатоз. Ослаблення сім'ї однією хворобою створює сприятливий фон для виникнення іншої інфекції чи інвазії. Підвищену вразливість можуть створити й незаразні хвороби, зокрема, дія пестицидів на розвиток гнильцевих захворювань. Порушення умов годівлі та утримання бджолиних сімей знижує стійкість організму личинок, лялечок і дорослих форм, від чого створюється сприятливе середовище для посиленого розмноження збудників. Унаслідок цього чисельність досягає такого рівня, за якою організм і сім'я в цілому втрачають здатність природного опору захворюванню. Сім’я стає не тільки носієм збудників, а й зазнає змін різного роду, страждаючи від хвороби. Тому дуже важливе значення у бджільництві має підтримання й посилення шляхом селекції імунітету організмів, запобігання занесенню на пасіки збудників та їхнього розмноження. У випадках проникнення хвороботворного зачатка необхідно негайно вжити заходів до ліквідації небезпеки.
Шляхи поширення хвороб різні. Найчастіше джерелом інфекції чи інвазії буває вражена сім'я, рідше – середовище, а саме корм зі збудниками, вода в природі, стільники, інші тварини, що проникають у гніздо.
Внутрісімейне перезараження відбувається шляхом контактування індивідів між собою, оскільки робочі бджоли, трутні та матки є носіями збудників. Швидко поширюється хвороба через корм, що передається одним членом сім'ї іншому, в процесі переробки нектару та пилку, чищення гнізд, будування стільників.
Між сім’ями хвороби переносяться за користування спільними годівницями, напувалками, відвідання квіток різними збирачками, викрадання корму бджолами, блукання, зльотів, нальотів, вільного переселення трутнів, з інших вуликів. Те ж саме відбувається при виконанні різних технологічних операцій: переставлянні стільників із розплодом, медом, підгодівлі кормом, заготовленим хворими сім’ями, підсиленні та об’єднанні їх. Після з’явлення хвороб в окремих сім’ях на пасіці джерелом інфекції стають вулики, різний інвентар, утеплювальні матеріали, руки та одяг пасічника. Перенощиками збудників є також викрадачі меду та інші шкідники.
На здорові пасіки хвороби завозяться через купівлю сімей і відводків із неблагополучних пасік, зльоти роїв, перельоти бджіл над пасічним точком, використання вощини, виготовленої з не стерилізованого воску, який потрапляє в оборот від хворих сімей. Хвороби передаються при пересиланні бджолиних маток і пакетів.
Щоб забезпечити благополучний стан пасік, запобігати поширенню хвороби, своєчасно ліквідувати її в разі виникнення, всі пасічники зобов’язані дотримувати правил догляду за бджолами, застосовувати заходи боротьби з хворобами передбачені спеціальною інструкцією, затвердженою державною ветеринарною службою.
Джерело: http://www.doctor-bee.at.ua/ | 
