Для з’ясування причин захворювання бджіл в лабораторію надсилають:
При гнильцевих захворюваннях і мішечковатому розплоді – від 2-3 уражених сімей зразки стільників (стільника) розміром 10×15 см із хворими і загиблими личинками та лялечками;
При підозрі на септичні захворювання (септицемія, паратиф, гафніоз, колібактеріоз) – по 50 хворих бджіл від 2-3 сімей з вираженими ознаками захворювання;
При підозрі на вірусні захворювання (хронічний параліч, гострий параліч, філаментовіроз) - по 50 хворих або загиблих бджіл, законсервованих 50%-ним гліцерином, від 2-3 сімей з вираженими ознаками захворювання;
При підозрі на вароатоз взимку надсилають трупи бджіл та сміття з дна вуликів ( не менше 200 г з пасіки), навесні – бджолиний розплід на стільнику з нижнього краю розміром 3×15см та сміття з дна вулика у зазначеній вище кількості. Влітку і восени беруть проби запечатаного розплоду (бджолиний чи трутневий) зазначених вище розмірів або не менше 100 бджіл, відібраний у вулику від 10% підозрюваних щодо захворювання бджолосімей пасіки.
При інших хворобах посилають по 50 живих бджіл із клінічними ознаками або стільки ж трупів свіжого підмору від підозрілих по захворюванню сімей.
При обстеженні (паспортизації) пасік у лабораторію ветеринарної медицини направляють від 10% сімей пасіки по 50 живих бджіл та зразки печатного розплоду бджіл (трутнів).
При підозрі на отруєння посилають 400-500 трупів бджіл, 200 г відкачаного незапечатаного меду і 50 г перги у стільнику від 10% бджолиних сімей із характерними ознаками ураження, а також 500-1000 г зеленої маси рослин з ділянки, яку відвідували бджоли. Для виявлення в меду паді або збудників хвороб надсилають 100 г меду, а для виявлення пестицидів – 200 г; при підозрі на інфікованість воску і вощини від кожної партії відбирають проби не менше 100 г.
Патологічний матеріал упаковують і пересилають дотримуючись наступних правил:
живих бджіл вміщують у склянки, які обв’язують двома шарами марлі або тканини; зразки стільників з розплодом і стільникові рамки – фанерному чи дерев’яному ящику, не загортаючи папером, а відділяючи їх один від одного, і від стінок ящика дерев’яними планками; хворих живих бджіл - на закріплених стільникових рамках із кормом ( у кількості, достатній на час перевезення) у фанерному чи дерев’яному ящику; мертвих бджіл і сміття з дна вуликів – у паперових пакетах.
При консервуванні матеріалу в гліцерині, бджіл і зразки стільників поміщають у чисті скляні банки з кришкою, які щільно закриваються, і заливають 50% гліцерином, банки обгортають м’якою тканиною і поміщають у дерев’яну шухляду. Підмор бджіл, зелену масу для дослідження на отруєння направляють у чистих мішечках із целофану або поліетилену, паперу, тканини та упаковують разом із стільниками. Мед направляють у щільно закритих склянках.
Віск і вощину – в целофановому пакеті. Шкідників і паразитів бджіл, з твердим покривом направляють у картонній коробочці на ваті; з м’яким покривом - у флаконі з 10%-ним розчином формаліну, 80%-ному спирті або медові. Картонні коробки або флакони упаковують у фанерний або дерев’яний ящик.
Патологічний матеріал, що відправляється, супроводжується листом спеціаліста ветеринарної медицини, який відбирав і пакував проби. В листі зазначають назву господарства (прізвище, ім’я, по батькові власника пасіки), адресу, номер пасіки, вулика, кількість проб, характерні ознаки захворювання та мету дослідження. При підозрі на отруєння до листа додається акт або копія акту комісії, яка обстежувала пасіку і відбирала матеріал. У супровідному листі конкретно зазначається, на який отрутохімікат необхідно провести дослідження. Лист повинен мати штамп закладу ветеринарної медицини.
У лабораторію ветеринарної медицини проби необхідно направляти не пізніше 2 діб від часу відбору пат матеріалу за умови зберігання його в холодильнику і транспортування в термосі з льодом. Зразки патологічного матеріалу надсилають у районні, обласні державні лабораторії ветеринарної медицини.
Джерело: http://www.doctor-bee.at.ua/ | 
