Їжаки найактивніші в сутінковий і нічний час. Біля вуликів їжаки підбирають загиблих і повзаючих бджіл, їжаки можуть знищити велику кількість бджіл, коли бджоли змушені у спекотний час виповзати на прильотні дошки.
Їжаки – надзвичайно корисні тварини, тому їх знищувати не можна. Вулики слід встановлювати на висоті не менш ніж 30 см від землі, їх необхідно постійно вентилювати, щоб бджоли у спекотний час не виповзали на льоткові дошки.
Ящірки харчуються комахами, черв'яками, молюсками, у тому числі охоче поїдають бджіл. Одна особина може з'їсти до 15 комах. Іноді вони можуть годинами очікувати біля вуликів бджіл, які повертаються із медом та пилком. Ще здаля ящірка чує характерне дзижчання робочої бджоли, що повертаються з узятком. Тоді вона насторожується, піднімає голову і швидко й точно підстрибує вгору, хапаючи комахи, яка ще навіть не встигла опуститися на льоток.
Ящірок не можна знищувати, адже вони поїдають до 98% шкідливих комах. Знайдену ящірку біля вулика слід віднести на 200 м від пасіки. Своє колишнє житло вона вже не знайде. Вулики слід ставити обов’язково на підставки.
Жаби завдають певних втрат пасічницькому господарству. Розрізняють п’ять видів жаб: озерна, ставкова, трав'яна, гостроморда та прудка. Взимку вони впадають у сплячку. Більшість видів розмножується у воді. Озерні та ставкові жаби активні цілодобово. Вони люблять поласувати бджолами, які збирають воду на берегах водойм. Трав'яні жаби особливо активні в сутінках та вночі, або перед дощем полюють на бджіл, які у сутінках повертаються у вулик.
Неабияку небезпеку для бджіл становлять оси – полісти та шершні. Вони розкрадають мед, убивають бджіл. Комахи в основному нападають на ослаблені бджолині сім'ї.
Шершні (звичайний, східний та інші) нападають на робочих бджіл і знищують їх біля водопою та льотків або в полі, під час збирання нектару. Зазвичай у другій половині літа, в період інтенсивного льоту, шершні сильно послаблюють сім'ї бджіл. Буває, що через напади цих комах бджоли припиняють збір нектару, щоб охороняти свої гнізда.
Оси | Переглядів:6738 | Додав:Dr-Bee | Дата:2010-08-05
Спеціалісти в галузі патології медоносних бджіл, а також практикуючі пасічники ряду країн занепокоєні поширенням малого вуликового жука (Aethina tumida).
Малий вуликовий жук - Aethina tumida належить до класу комах, загону жорсткокрилих, родини блищиків Nitidulidae. Розміри комахи 5-7 мм, колір від темно-коричневого до чорного. Жуки під час огляду гнізда виявляються на дні вулика, під полотниною і безпосередньо на стільниках. Самка жука відкладає видовжені яйця довжиною близько 2 мм в кутки і щілини вулика.
Миша (Лат. Mus, Linnaeus, 1758) — представник роду ссавців з ряду гризунів (лат. Rodentia). Довжина тіла дорослої миші сягає від 4,5 до 12,5 см, хатньої миші до 18 см (разом із хвостом). Голова складає приблизно третину всього тіла. Очі найчастіше чорного забарвлення. Вуха переважно круглої форми, рідше загострені. Ніс малого розміру. Вуса довжиною від 0.5 см. Шерсть середньої густоти, від сірого до яскраво-рудого кольорів. Литки товщиною 0.5-1 см. Товщина хвоста — 0.3-0.5 см.
Мурашки живуть великими сім’ями. Вони будують гнізда й на пасічних точках, під вуликами, проникають у вулик, де виводять личинок і забирають мед.
Заходи боротьби різні. В лісах, лісових смугах і парках під пасічний точок вибирають таке місце, де немає гнізд мурашок. Вулики ставлять на підставки, ніжки яких занурюють у коробки з водою або гасом. Поверх утеплення вулика кладуть аркуш паперу на нього натрушують листя часнику, томатів, запах яких відганяє мурашок.
Великий нічний метелик з родини бражників, довжиною 50-60 мм, має розмах крил 120 мм, передні крила темно-бурі з жовтуватим візерунком, задні – вохристо-жовті. На спині має рисунок, що нагадує череп. Зявляється в серпні, потрапляє до вулика вночі, висмоктує мед до (10 г) і непокоїть бджіл. Один метелик з'їдає 5-10 г меду. Від бджіл бражник відбивається крильми. Якщо доторкнутися до метелика, він свистить, усмоктуючи та видмухуючи повітря.
Заходи боротьби – знищення гусені та виловлювання метеликів. Вулики не повинні мати щілин, льотки – висотою не більше 9 мм.
Шинковий шкіроїд – чорний жук, біля основи підкрил має світло-буру полоску. Самка відкладає яйця у вуликовому смітті. Личинки зустрічаються у вуликах все літо, живляться пергою, інколи поїдають розплід. В утеплюю чому матеріалі, брусках рамок, стінках вуликів і днищах просвердлюють ходи. В складах псують рамки, стільники в пергу. При виявленні жука обробляють вулики і приміщення, де зберігають суш, сірчистим газом з розрахунку 50 г сірки на 1 м³
Щурка золотиста (Merops apiaster) — Bee-eater. – птах довжиною 26 см з яскравим оперенням: голівка і нижня частина тіла зеленувато-сині, шия – золотисто-жовта, спинка – каштаново-бура, хвіст зелений, має гострий і довгий дзьоб. Поширена в Україні. Гніздиться щурка на обривах і крутих берегах річок, риє нори довжиною до 2 м. Живиться комахами, улюбленим кормом є оси і бджоли. На пасіки нападають зграї у липні-вересні, знищуючи безліч бджіл. Одна щурка може знищити за день 60-80 бджіл.
