Працюючи довгий час пасічником, я зіткнувся з цим захворюванням, пробував його лікувати різними способами. Застосовував аскоцин, ністатин, нітроксолін, норсульфазол натрій – ефекту не було. Тоді почав лікування фунгіцидними рослинами: до 4 головок часнику додавав 1 цибулину, зробивши кашку, розмішував із цукровим сиропом на смак ( щоб трішки пекло, коли береш на губи).
Підгодовуючи 4 рази через кожні 4-5 днів по 0,5 літра на одну сім'ю, бачив, що хвороба проходила, але через деякий час з'являлася знову.
Обробляв дно і стінки вулика 5% -им розчином формаліну – також ефекту не було. Незважаючи на достатню кількість доброго корму у вулику, теплу погоду і навіть лікування, хвороба все одно не проходила.
І все таки я знайшов спосіб як позбутися аскоферозу. Саме цим хочу поділитися з читачами. Коли заміряти товщину щільника у верхній частині рамки, то ми отримаємо 28 мм, а нижче, у зоні розплоду, ширина щільника – 22 мм. Віднявши від ширини планки (37 мм) товщину щільника (22 мм), отримаємо 15 мм – це ширина вулички (вгорі вона буде 37-28=9 мм – така, як в природних умовах). Крім того, під час догляду за бджолами, виймаючи рамки, ми ще більше розширюємо вулички, адже прополіс накопичується на бічних планках рамок з постійними роздільниками і непомітно для нас їх ширина збільшується до 40 мм, відповідно збільшується і ширина вулички. Тепер стає зрозумілим, чому матка відкладає трутневі яйця вгорі – тому, що там чарунки глибші від бджолиних на 2-3 мм. Коли ж вона відкладає там бджолині яйця, то ці 2-3 мм чарунок бджоли згризають і виносять з вулика. Щоб зменшити ширину вулички із 15 мм до 9-10 мм, навощуючи рамки, я став зістругувати бічні планки у місцях роздільників з 37 мм до 32-33 мм. Коли бджоли відбудували щільники, то глибина чарунок стала однаковою, як вгорі, так і внизу, трутневого розплоду вгорі не стало ( для трутнів я підставляю рамку з шириною бічної планки 37 мм).
Рано на весні наступного року бджоли інтенсивно літали з тих вуликів, де зменшена вуличка (краще перезимували). За наших слабких медодаїв бджоли, складаючи мед у глибші чарунки, займають меншу площу щільників, і матка встигає відкладати велику кількість яєць, так що слабкий взяток використовується тільки на корм. Коли ж висота чарунок вгорі зменшилась, то бджоли стали забризкувати нектаром більшу площу щільника, матка зменшила яйцекладку і сім'я стала прибутковішою. Перейшов із даданівської рамки (24 рамки двокорпусного) на українську (вулик на 24 рамки) і утримую маток першого покоління української степової породи (із Хмельницького бджолорозплідника). Вулик мій прибутковий, бджоли не рояться. У нас слабкі медодаї, нам найкраще підходить український вулик, українська порода бджіл та звужені до 9-10 мм вулички, завдяки яким обмежується яйцекладка матки під час головного взятку.
Підгодовуючи бджіл на зиму, додаю до сиропу полин, сосну (голки та бруньки), левзею. Навесні підгодовую 4-5 разів по 0,5 л сиропу з полином, сосною, левзеєю, суницею, чорницею, ожиною. Усі згадані рослини зібрані під час цвітіння.
Звузивши вулички до 9-10 мм та підгодувавши бджіл сиропом з лікувальними рослинами, я за 4 роки жодного разу не виявив ні аскосферозу, ні гнильцевих захворювань.
Джерело інформації:
Український Пасічник №9-2004р.- С34-35.
Джерело: http://Український Пасічник №9-2004р.- С34-35. | 