Збудником цієї хвороби – личинки мухи сенотаїнії – трикуспіс, що переважно паразитують у грудній порожнині бджіл.
Самці й молоді самки цієї мухи живуть поза пасікою; дорослі самки – на пасіці. Вони сидять на стінці або даху вулика й чекають вильоту чергової бджоли. Самки наздоганяють бджіл і заражають їх своїми личинками. Вони проникають у грудну порожнину, там розвивається і згодом бджола гине. У зараженій бджолі можуть знаходитися від 2 до 6 личинок.
Вийшовши із загиблої бджоли, личинки зариваються в грунт і протягом 1-3 днів перетворюються на лялечку. Бджоли- збирачки втрачають здатність літати.
Характерна ознака хвороби – бджоли, які стрибають по землі і волочать крила. Хворі бджоли не видужують. Личинки мухи продовжують свій розвиток у трупах бджіл, тому іноді спостерігаються помилкові ознаки життя: здригання трупів бджіл, збільшення розміру черевця.
Самка мухи сенотаїнії -трикуспіс.
З появою на пасіці мух основним заходом є їхнє знищення. Для цього на дахах вуликів укріплюють товстий папір з нанесеною на ньому 1%-ною водно-крохмальною суспензією, що містить 0,5% флорофосу. Перед дощем папір забирають.
Ефективним способом боротьби є листи з водою на дахах вуликів. Дно листів фарбують білою фарбою і мухи, злітаючись на білу поверхню, тонуть у воді. Трупи загиблих бджіл слід щодня збирати і спалювати. Для збирання личинок викопують на пасіці ями завглибшки до 20 см, у них сповзають хворі бджоли, яких збирають і знищують.
Джерело: http://www.doctor-bee.at.ua/ | 
