Цю хворобу ще називають незаразним поносом, або аліментарною діареєю. Розлад кишківника бджіл викликається споживанням недоброякісних кормів. Особливо часто ця хвороба спостерігається восени при поїданні бджолами соків перезрілих плодів, овочів, варення тощо.
Порушення роботи кишківника бджіл може проявлятися в період зимівлі, особливо внаслідок підвищеного споживання корму через занепокоєння бджіл.
Причинами занепокоєння бджіл можуть бути відсутність матки сім'ї, рання кладка яєць, тривала зимівля, вологість та щілини у вулику, його погана вентиляція, наявність заразних хвороб тощо. При поносі у бджіл збільшується черевце. Бджоли сильно тривожаться, випорожнюються у вулику, відриваються від клуба, взимку виповзають з вулика, де гинуть від холоду. З вулика йде гнильний запах. Усі стільники, рамки, внутрішня й зовнішня стінки вуликів вкриті плямами випорожнень. Хвороба викликає загибель бджіл і значне ослаблення сімей.
Діагноз ставлять з урахуванням ознак хвороби й умов годування й утримання бджіл, а також шляхом лабораторних досліджень із метою виключення інфекційних або інвазійних хвороб. 
Для запобігання дизентерії слід забезпечити нормальні умови годування й утримання бджіл. Взимку слід організувати обліт бджіл у теплому приміщенні. Для стимулювання бджіл до польоту їм дають теплий (30-35°С) цукровий сироп (1:1). Дають якісний корм, забирають закристалізований мед, скорочують й утеплюють гнізда, прибирають і спалюють мертвих бджіл.
При сприятливій погоді пересаджують бджіл у чистий вулик. Вибракувані стільники заміняють якісними. Звільнений вулик очищають і дезінфікують.
Джерело: http://www.doctor-bee.at.ua/ | 
