Спекотне літо стимулює збільшення чисельності кліща вароа, тож шановні пасічники потурбуйтесь, щоб в кінці липня в кожну бджолосім’ю були поставлені стрічки з акарацидними препаратами. Без сумніву, тепер захворювання бджіл на вароатоз, збудником якого є кліщ вароа деструктор, є одним з найпоширеніших і завдає значної шкоди бджільництву. Звести її до мінімуму можна проводячи систематично та своєчасно, профілактичні та лікувальні заходи, урізноманітнюючи препарати, що використовуються проти паразита, здійснюючи зоотехнічні прийоми, термообробку бджолиних сімей тощо.
Фітотоксикози (нектарний, пилковий, частково падевий) – це отруєння бджіл алкалоїдами, глюкозидами, ефірними оліями, органічними кислотами, деякими цурками, яке відбувається від споживання бджолами нектару, пилку й паді з окремих рослин. Фітотоксикози бджіл вивчені мало. Відомості про отруєння бджіл на рослинах у більшості випадків базуються на спостереженні бджолярів і то фрагментарно. Немає конкретних даних з дослідження пилку, нектару, роси з отруйних рослин про наявність і концентрацію токсичних речовин у них.
Спеціалісти в галузі патології медоносних бджіл, а також практикуючі пасічники ряду країн занепокоєні поширенням малого вуликового жука (Aethina tumida).
Малий вуликовий жук - Aethina tumida належить до класу комах, загону жорсткокрилих, родини блищиків Nitidulidae. Розміри комахи 5-7 мм, колір від темно-коричневого до чорного. Жуки під час огляду гнізда виявляються на дні вулика, під полотниною і безпосередньо на стільниках. Самка жука відкладає видовжені яйця довжиною близько 2 мм в кутки і щілини вулика.
Миша (Лат. Mus, Linnaeus, 1758) — представник роду ссавців з ряду гризунів (лат. Rodentia). Довжина тіла дорослої миші сягає від 4,5 до 12,5 см, хатньої миші до 18 см (разом із хвостом). Голова складає приблизно третину всього тіла. Очі найчастіше чорного забарвлення. Вуха переважно круглої форми, рідше загострені. Ніс малого розміру. Вуса довжиною від 0.5 см. Шерсть середньої густоти, від сірого до яскраво-рудого кольорів. Литки товщиною 0.5-1 см. Товщина хвоста — 0.3-0.5 см.
Запарювання бджіл – швидка загибель дорослих бджіл і розплоду в результаті підвищення температури і вологості через порушення вентиляції вулика або інших причин. Загибель дорослих бджіл і розплоду часто відбувається при перезбудженні бджіл під час їх транспортування в щільно закритому вулику, пакеті, роївні, а також тривалому утриманні бджіл у період обробок рослин пестицидами у вулику без необхідної вентиляції.
Пилковий токсикоз – це отруєння молодих бджіл пилком отруйних рослин: чемериці, аконіту, жовтозілля та інших або результат споживання перги, ураженої пліснявою. Хвороба короткочасна, проявляється частіше в травні, іноді пізніше, що залежить від періоду цвітіння отруйних рослин. Хворіють молоді бджоли –годувальниці, які більше споживають пилку. Хворі бджоли виповзають із вуликів на перед вуликові майданчики, не здатні літати і повільно гинуть.
Падевий токсикоз – спостерігається при споживанні бджолами падевого меду. Викликає масову загибель бджіл переважно взимку. Хворі бджоли проносять, виповзають з вуликів і масово гинуть. Падевий токсикоз розпізнають по наявності паді в меду і загибелі бджіл з ознаками проносу взимку. Іноді хвороба спостерігається влітку.
Сольові токсикози – отруєння бджіл солями різних елементів. Відзначають занепокоєння бджіл, сліди проносу на стільниках і на передній стінці вулика, бджоли гинуть.
Аліментарна діарея бджіл – розлад кишечника бджіл у результаті споживання недоброякісного корму. Порушення роботи кишечника в результаті його переповнювання викликають: наявність у цукрі різних домішок, які не засвоюються організмом (неочищений цукор, цукровий сироп, що підгорів при варінні), залишки кондитерського виробництва, соки різних плодів і фруктів; погано інвертований цукор у кормових запасах через несвоєчасне пізнє згодовування; давання цукру у великій кількості; додавання кислот, що перешкоджають інвертуванню цукру; зміна якості кормових запасів, що зберігаються у вулику: кристалізація, зміна меду, викликана різними мікроорганізмами; наявність у кормах шкідливих домішок.
